Що таке агресія?

"Агресія – це поведінка, коли організм бореться проти неприємностей, які на його думку, становлять для нього загрозу, можуть йому спричинити (або вже спричинили) біль. Виникає як наслідок сильного страху або злості, що переростають у гнів. Агресія часто супроводжує невдачу.

Агресія буває проявлена і прихована. Проявлена емоція–більш безпечна, аніж та, яку дитина ховає в тінь. "У суспільстві прийнято табуювати і оцінювати за будь-які прояви агресії. Все що заборонене, те набирає викривленого характеру і з часом починає руйнувати саму особу, тому що емоція агресії настільки сильна, що вона не зникне в нікуди.

Дитина, якій часто забороняють будь-які прояви агресії, або буде бити саму себе або хворітиме з середини. "Агресія буває вербальна і тактильна. Вербальна–це коли ми кричимо, це коли закатуємо істерики, коли ми когось посилаємо. Тактильна–це коли ми кого-небудь б'ємо. Ми звикли сприймати тактильну агресію більш небезпечною, ніж вербальну.

Емоції, які переживає дитина в момент агресії, в психології називають фрустрацією. Фрустрація сильна емоція, яка спонукає дитину змінювати те з чим вона не згодна. Однак, дітям потрібно бути готовими до того, що світ влаштований не так, як вони цього очікують і дорослі мають навчити дитину прийняти те, що не вдалося наполягти на своєму.

Злість–це базова реакція, яку ми проявляємо на загрозу і небезпеку.

Те, що для нас, дорослих, ніяк не виглядає небезпечним, для дитини може здаватися кінцем світу. Тому так важливо, дорослим оцінювати небезпеку не з власної безпечної дистанції, а з перспективи дитини.

Про дитячі страхи

Страхи та фобії належать до емоційних розладів. Емоційні розлади характеризуються такими аномальними емоційними станами, як страх, фобія, тривога, стрес, переживання. Ці стани тісно пов’язані між собою.

Страх є найбільш небезпечною з емоцій, оскільки порушує адаптаційні можливості дитини і, з часом, може призводити до емоційної нестабільності, до переживання таких станів, як надмірна тривожність, постійне напруження, дратівливість, агресивність, нав’язливість, депресія та ін.

ЗМІСТ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ

Деякі діти в дошкільному чи молодшому шкільному віці страждають нічними страхами. Часто дітям сниться, що вони не в змозі втікати, що їх хтось ловить, а вони не можуть захиститися. Ці типи снів помічено майже у всіх дітей і їх символічне значення: страх полишеності чи розлуки, покарання. Епізоди нічних жахів проявляються у 4% дітей дошкільного віку. Початок їх характерний для 3-7 років.

Дитячі страхи часто починаються зі страху темноти і самотності. Вони можуть загострюватися і спостерігатися до 5-6 років. Дитина вимагає, щоб світло залишали ввімкненим; і часто, якщо вимикач знаходиться під рукою, більше не лякається.

Після 3,5 років у деяких дітей з’являється страх перед дикими тваринами; до 5-6 років (особливо у дівчаток) виникає страх, що під ліжком сховалась якась небезпечна людина. В 6 років діти лякаються тіней або привидів, в яких почувають злодіів, вбивць, що причаїлись в темноті.

В дитячих страхах переважають наступні: страх залишитися без дорослих, відсутність мами, тата; смерті батьків; страх нападу бандитів; захворіти і померти; появи чужих; страх покарання; страх негативних казкових персонажів – Баби Яги, Кощія Безсмертного, Бармалея, Змія Горинича, чудовиськ, невидимок, кістяків. В дитини може виникати страх спізнитися в дитячий садок (чи школу). Перед тим, як заснути, деякі діти бояться: страшних снів; темряви; вовка, ведмедя, собак, павуків, змій (страхи тварин); машин, потягів, літаків (страхи транспорту); бурі, урагану, повені, землетрусу (страхи стихій); висоти чи глибини; перебування у тісній, маленькій кімнаті, приміщенні; води; вогню; пожежі, великих площ; лікарів; кропиви, уколів; болю; несподіваних, різких звуків, раптових дій – гуркоту, вибуху і таке інше.

Необачні розмови дорослих, коментарі незвичайних подій, покарання дітей темною кімнатою чи ізольованістю, страшні сцени фільмів сприяють появі страхів.

В середньому, страхів більше у дівчаток, ніж у хлопчиків, через їх більшу чутливість. Часті захворювання впливають на вразливість дитини щодо страху.

Висока чутливість до страху у шестирічних хлопчиків і дівчаток є вищою, коли вони не відвідують школу. У школярів страхів менше, ніж у дошкільнят.В молодшому шкільному віці поєднуються інстинктивні та соціально опосередковані страхи. З’являється страх бути не таким, як інші, страх несприймання та відторгнення іншими дітьми. Страх „бути не таким” вказує на загрозу невідповідності груповим нормам і стандартам, є страхом соціального неприйняття і самотності

Як навчитися бути організованим

Пропонуємо поради, що допоможуть вам плідно працювати протягом цього часу.

Перша порада: свій ранок починайте в звичний для вас час. Ніжитися в ліжку будемо, як зазвичай, у вихідні дні.

Друга порада: покладіть перед собою чистий папір, це буде ваш лист-план. Запишіть у два рядки: першочергове (наприклад: зарядка — пів години, душ — 10 хвилин, сніданок — 10 хвилин, прочитати новини на сайті та інше) та другорядне (погуляти з собакою/кішкою — півгодини, увійти в соцмережі та поспілкуватись із друзями — 20 хвилин та інше). Починайте свій день З ВАЖЛИВОГО!

Третя порада: на кожне робоче завдання виділяйте час для його виконання (20-30 хвилин) та для ОБОВ'ЯЗКОВОГО ВІДПОЧИНКУ (15-20 хвилин).

Четверта порада: виконуючи завдання, уважно читайте умови та користуйтесь короткими записами головних слів/думок. Це вам допоможе зосередитися на важливому в завданні. Якщо щось стало незрозуміло, не зволікайте. Лист або дзвінок другу/викладачеві стане в нагоді. Приємне спілкування та корисна порада допоможуть вирішити будь-яке завдання.

П'ята порада: відмітьте у вашому листі-плані виконані заплановані дії. Похваліть себе та приступайте до списку справ другої колонки, обов'язково відпочиваючи після виконаного завдання.

Кiлькiсть переглядiв: 227

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.