У жовтні місяці 2021 року проведено опитування серед учнів 8-х класів "Книга чи комп`ютер"

Моніторингові дослідження відвідування бібліотеки учнями у другому семестрі 2020/2021 навчального року

Моніторингове дослідження на початок 2021/2022 навчального року серед учнів 8-х класів "Скільки часу ви приділяєте читанню?"

Моніторинг читацького попиту серед учнів початкових класів

Школа сьогодні – перший крок до навчання й виховання дитини в подальшому житті. І важливою ланкою в цьому процесі є шкільна бібліотека, яка навчає і виховує дітей за допомогою книги.

Постійними читачами учні першого класу стають після першого семестру й тільки ті, які вже вміють добре читати, а після свята «Прощавай, Букварику» всі першокласники урочисто посвячуються в читачі шкільної бібліотеки.

Для учнів 1- 4-х класів у бібліотеці відведений свій куточок, де вони самостійно вибирають книжки, які розкладені на тематичних полицях та вміщені в спеціальні яскраво оформлені ящички за темами: «Читаємо вірші виразно», «Брати наші менші», «Ох, вже ці пригоди», «Про працю, подвиги та славу», «Що за диво ці казки», «Моя країна – моя Україна». Діти добре орієнтуються серед книжок і самостійно вибирають потрібну книгу на задану тему для позакласного читання.

Важливою ланкою у становленні учня-читача є співпраця бібліотекаря та вчителя. Щотижня кожний клас обов`язково обмінює книжки. Отримуючи завдання на тематичне позакласне читання, діти мають можливість самостійно вибрати собі книжку на тематичній полиці або на книжковій виставці, яку попередньо готує бібліотекар. При тому, що тут можуть стояти і книжки іншої тематики, учень повинен сам вибрати потрібну. Поряд з книжками на виставці представлені й малюнки, і фото,і репродукції картин на задані теми. Творчо, цікаво проходять ці уроки, якщо теми пов`язані з порами року, казками чи оповіданнями про дитячі роки, народні свята, історію України.

На жаль, систематичне комплектування бібфонду, особливо літературою для молодшого та середнього віку майже відсутнє. Тому в школі важливе місце займає акція «Подаруй бібліотеці книгу». Діти із задоволенням приносять в бібліотеку свої книжки. Сьогодні не кожна родина має можливість купувати дітям книжки, які розвивають і поповнюють їхні знання,а ще учні молодших класів недостатньо знайомі з періодичними виданнями для свого віку. Тому на заняттях з основ бібліотечно-бібліографічної грамотності, які проходять систематично за планом, я намагаюсь ознайомити учнів з журналами та газетами, які передплачуються для шкільної бібліотеки.

Під час роботи з періодикою діти охоче беруть участь у рольовій грі «Я – журналіст» - продивляються, перечитують газети, журнали й роблять короткі огляди прочитаного. Це допомагає навчити дітей звертати увагу на головне, вирізняти цікаве, зуміти правильно й гарно переповісти товаришам прочитане.

Розвиваючи читацькі якості молодших школярів, важливо зберегти найцінніші з них: особливу здатність відчувати художній образ, ще наївне, неусвідомлене, але цілісне емоційно-естетичне ставлення до книги, здатність радіти новому, яке відкривається дитині у вже відомому.

Виходячи з потреб, які повинна задовольняти бібліотека, формується конкретне завдання, вивчення читачів: окремих груп за інтересами та за віком. У нашому випадку – це читачі 5-6х, 7-8х,9-11х класів.

Бібліотечний фонд для учнів 5-9 класів розташований на стелажах відповідно визначенню теми і мають цільове призначення. Така розстановка фонду цілком виправдовує себе тому, що задовольняє запит читачів за інтересом і за віком. У подальшій роботі на заняттях з бібліотечно – бібліографічної грамотності учні самі з задоволенням розробляють і відбирають книжки для тематичної викладки, радісно пропонують прочитані книжки своїм товаришам. Така розстановка фонду допомагає бібліотекарю дослідити, які книги, на яку тему мали успіх і які не викликали ніякого інтересу .

Допомогти дитині-читачу, який уже став більш самостійним у виборі книги, але ще не визначився з улюбленою тематикою, допоможе й тематичне розташування бібліотечного фонду і відкритий доступ до нього.

А починаємо ми відвідування бібліотеки з «вересневих зустрічей» з кожним класом, які вже стали традицією. На першій зустрічі обов`язково проводимо анкетування, до якого діти готуються. Аналізуючи ці анкети, не завжди можна об`єктивно визначити картину читання дитини, її інтересів. Але можна виділити групи дітей за інтересами, можна дослідити різницю в читанні між дівчатками і хлопчиками. Анкетування допомагає надалі спланувати роботу з читачем, воно не стає формальним. Результати ми обов`язково обговорюємо на бібліотечній годині, пропонуючи дітям викладки книжок на більш цікаві для них теми.

Аналізуючи анкети учнів 5- 6 класів 11-12 років,, відзначаємо складний тип читача, оскільки це перехідний період від дитинства до підліткового віку. Під впливом предметного вивчення основ наук відбувається швидке формування навчальних інтересів. Це підштовхує дітей 11-12 років до оволодіння навичками читання науково-пізнавальної літератури. Тому на відміну від читання в молодшому віці, читачі цього віку самостійно виділяють пізнавальний матеріал книги як найбільш привабливий і головний.

На запитання, яку книжку хочеться прочитати, ще не можуть назвати конкретну, більше сподіваються на рекомендацію бібліотекаря або свого товариша. Їх ще приваблюють яскраво оформлені книжки, тому дуже важливо в цьому віці рекомендаційна бесіда біля тематичної книжкової полиці.

Відповіді учнів-читачів 7-8 класів прагнуть до самооцінки, порівняння себе з іншими. У підлітків формуються власні моральні погляди та оцінки. Улюблений герой часто є для підлітка ідеалом, який він рідко зустрічає в житті. Їхні запитання вже конкретні. Вони чітко дають відповіді щодо тексту, мають свою точку зору, і їх важко переконати у власній неправоті.

Аналізуючи анкети учнів 5-9 класів, я зробила висновки: обмеженість фінансування бібліотек, нестача нових видань літератури саме для читачів цього віку призвели до того, що учні зовсім не знають сучасних авторів і на запитання, яку б хотіли прочитати книгу, не можуть дати конкретної відповіді.

Замало нашим дітям виписують дитячі журнали, особливо науково – популярні.

Постійно спілкуючись з читачем – учнем, бібліотекар спостерігає за тим, як читач вибирає книгу, як реагує на розповіді інших дітей або бібліотекаря, яку участь бере в масових заходах, дозволяє бібліотекареві поглибити свої враження про читача як особистість. Визначивши до якого типу читачів він належить, бібліотекар визначає прийоми задоволення його потреб та запитів.

Сьогодні школа в основу освітнього процесу ставить особистість дитини. І будувати цей процес ми повинні з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, щоб забезпечити оптимальні умови для розвитку кожної дитини, не пропустити талант, допомогти йому розкритися. І девізом у цьому напрямку має бути:

« Відкрий, допоможи, підтримай!», а щоб досягти цього, ми повинні дотримуватися принципу: «Не поряд і не над, а разом!».

Анкетуючи учнів 10-11 класів , ми дійшли висновку, що їх не тільки як читачів, а вже і як особистість, можна поділити на 2 категорії:

пасивні виконавці-учні, які читають лише те, що від них вимагають, за спрощеною схемою «вивчи й відповідай».

активний дослідник, людина творча, чиї здібності вже почали формуватися.

З читачем першої категорії необхідне спілкування з метою пробудження в нього природних даних, творчих нахилів. Це дуже копітка праця і вчителя, і бібліотекаря.

Друга група – ідеальний читач, який змушує бібліотекаря застосовувати увесь професійний досвід і знання. І шкільна бібліотека повинна створити всі умови для забезпечення і задоволення інформаційних потреб читача, виховати в учнів інформаційно-бібліографічну культуру, виховати учня як творчу особистість, що покликана стати спадкоємцем і творцем української держави.